29 жовтня 2026 року в Івано-Франківську відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція «Особистість в історії, літературі та методиці навчання». Однією з найяскравіших подій заходу стала доповідь професорки кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології і філософії Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ганни Токмань, яка представила науковій спільноті результати масштабного проєкту – колективну монографію «Художня версія живої історії: письменники на війні».
Фундаментальна праця обсягом 520 сторінок побачила світ у чернівецькому видавництві «Друкарт» за загальною редакцією Ганни Леонідівни. Видання об’єднало зусилля 45 дослідників з усієї України, які детально проаналізували творчість 41 митця – воїнів та волонтерів.
Як зазначила Ганна Леонідівна, авторського колективу монографії увійшла потужна команда науковців УГСП: професорка Оксана Тютюнник, доценти Юлія Бродюк, Леонід Козубенко, Наталія Черниш, а також аспіранти Вікторія Давидова та Олексій Абраменко.
Дизайн ілюстрацій для книги розробив провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю університету Андрій Вовкодав. Ганна Токмань окремо наголосила, що висока якість оформлення видання повністю відповідає масштабності й глибині його змісту. Фінансову підтримку для виходу книги у світ забезпечило керівництво УГСП в особі ректора, доктора історичних наук, кандидата політичних наук, професора Віталія Коцура та проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності, доцента Василя Дударя.
Під час своєї доповіді Ганна Токмань розкрила ідею назви монографії та окреслила її теоретичні засади. Зокрема, вона процитувала професора УГСП Миколи Корпанюка – переяславського медієвіста, який першим в Україні почав ґрунтовно досліджувати та популяризувати національну мілітарну літературу.
Ганна Леонідівна назвала імена всіх Героїв і Героїнь, як живих, так і полеглих, чиї твори були інтерпретовані на сторінках книги. Вона подякувала співавторам за підтримку ідеї та написання новаторських, відкривавчих розвідок літературознавчого та педагогічного характеру.
Усі глави монографії, попри різноманіття художніх версій пережитої війни, об’єднані спільною аксіологічною основою: глибокою повагою до кожної талановитої особистості, увагою до творчості воїнів та впевненістю у її непроминальному значенні для національної культури й розвитку української ідентичності.
Надзвичайно емоційною частиною презентації стало виразне читання Ганною Токмань цитат із художніх творів, які аналізуються в монографії. Серед них – пронизливі рядки Олекси Бика:
Ці люди ковтають каву, закушуючи свинцем,
і йдуть по мінному полю, як Той колись по воді.
Ці люди носять гранату, і їх не беруть живцем,
і їм, далебі, плювати на сиве у бороді.
та рішуча лірика Василя Муліка:
Хай – смерть чекає. Хай – нестерпний біль.
Та я не зупинюся – що б не сталось.
У кожного є вибір. Вибір мій –
До перемоги на гачку тримати палець!
Важливо зазначити, що презентації колективної монографії «Художня версія живої історії: письменники на війні» нині проходять у різних куточках України. Нещодавно книгу також представив у Миколаєві її співавтор, учений і громадський діяч Тарас Кремінь.
Пресцентр кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання